житловий
ЖИТЛОВИЙ – ЖИЛИЙ
Житловий. Пов’язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Вж. зі сл.: вагончик, відділ, корпус, масив, побут, фонд, архітектура, будова, забудова, комісія, кооператив, криза, норма, площа, спілка, будівництво, питання, право, приміщення, управління, проблеми, справи, умови. Дерев не повалили люди – Стоять берези ще живі. Та поруч виросли споруди – Нові будинки житлові (М.Руденко).
Жилий, зрідка. Обжитий, в якому живуть люди. Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки (Ю.Яновський); Щоб потрапити до жилої частини будинку, треба було., ввійти спершу в простору, ще не розгороджену переділками нежилу (Н.Тихий).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житловий — житловий і жилий Ці лексеми хоч і близькі звучанням, але відмінні значенням, тобто вони не синоніми, а пароніми. Як відомо, вміння розрізняти паронімічні слова і правильно вживати їх – неодмінний складник культури мови. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- житловий — житлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- житловий — [жиетловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
- житловий — -а, -е. 1》 Стос. до житла, жител, пов'язаний з ними. 2》 Пристосований, признач. для життя людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житловий — Житло́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- житловий — ЖИТЛОВИ́Й, а́, е́.Стос. до житла, жител, пов’язаний з ними. Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім (Кучер, Чорноморці, 1956, 189); За післявоєнні роки на Україні набагато збільшився житловий фонд (Рад. Укр., 20. Словник української мови в 11 томах