1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

зазіхати

зазіхати чи посягати?

Словник Бориса Грінченка посягати пояснює як “засувати руку” і дає приклад: “посягни в кишеню, вийми грошей жменю”. Посягання – похідне від посягати – стали вживати десь у 60-х роках за часів “розгулу” теорії злиття мов. Використання названого дієслова у значенні “зазіхати” (“пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити щось”) іноді допускали класики. Однак це не може бути підставою для узаконення лексеми в сучасній мові. Класики творили літературну мову і в тому процесі їм доводилося вживати такі слова, як посланіє, ученіє тощо. Але сучасна мова обходиться без посланій та ученій. Так само вона може обійтися і без слів посягати й посягання, наголошує Святослав Караванський.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазіхати — зазіха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зазіхати — (на що) важитися, замірятися, замахуватися, важити, заздритися, ласитися, пасти очі, поривати руку, (на чуже добро) чигати, жм. зазирати, цілитися, простягати руки, хотіти привласнити. Словник синонімів Караванського
  3. зазіхати — -аю, -аєш, недок., зазіхнути, -ну, -неш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. || Намагатися позбавити чого-небудь, завдати шкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зазіхати — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
  5. зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -ха́єш на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зазіхати — ЗАЗІХА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗІХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. Усе по правді треба робить, а на чуже не зазіхати (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  7. зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -єш гл. — на що. Льститься на что, жадничать. Словник української мови Грінченка