зазіхати
ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. На мене важить (яструб), на мій вік короткий (М. Зеров); — На чуже добро не важитись (Л. Яновська); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що.. замірялося на його життя молоде (Панас Мирний); Зазіхати на єдність демократичних сил; Микола глянув спідлоба на ворона, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (В. Гжицький); — Короп наважився на моє життя! (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазіхати — зазіхати чи посягати? Словник Бориса Грінченка посягати пояснює як “засувати руку” і дає приклад: “посягни в кишеню, вийми грошей жменю”. Посягання – похідне від посягати – стали вживати десь у 60-х роках за часів “розгулу” теорії злиття мов. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- зазіхати — зазіха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зазіхати — (на що) важитися, замірятися, замахуватися, важити, заздритися, ласитися, пасти очі, поривати руку, (на чуже добро) чигати, жм. зазирати, цілитися, простягати руки, хотіти привласнити. Словник синонімів Караванського
- зазіхати — -аю, -аєш, недок., зазіхнути, -ну, -неш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. || Намагатися позбавити чого-небудь, завдати шкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -ха́єш на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зазіхати — ЗАЗІХА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗІХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. Усе по правді треба робить, а на чуже не зазіхати (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -єш гл. — на що. Льститься на что, жадничать. Словник української мови Грінченка