зазіхати

Значення в інших словниках

1. зазіхати — зазіхати чи посягати? Словник Бориса Грінченка посягати пояснює як “засувати руку” і дає приклад: “посягни в кишеню, вийми грошей жменю”. Посягання – похідне від посягати – стали вживати десь у 60-х роках за часів “розгулу” теорії злиття мов. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. зазіхати — зазіха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. зазіхати — (на що) важитися, замірятися, замахуватися, важити, заздритися, ласитися, пасти очі, поривати руку, (на чуже добро) чигати, жм. зазирати, цілитися, простягати руки, хотіти привласнити. Словник синонімів Караванського
4. зазіхати — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
5. зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -ха́єш на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зазіхати — ЗАЗІХА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗІХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. Усе по правді треба робить, а на чуже не зазіхати (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
7. зазіхати — Зазіха́ти, -ха́ю, -єш гл. — на що. Льститься на что, жадничать. Словник української мови Грінченка