1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

літній

1. Шановна редакціє “Хрещатика”! Ми, ветерани війни і праці, пенсіонери, інваліди, вже більше трьох років живемо під ганебною вивіскою “Будинок для людей похилого віку”. Соромимося її. Мабуть, вислів “люди похилого віку” узаконений, бо в трамваях і автобусах так написано і так кажуть. А от у метро нас називають людьми літнього віку, тобто людьми в літах. Вважаємо, що це правильно. Просимо редакцію допомогти, щоб у нас з’явилася нова вивіска, написана з повагою до старших громадян. Від імені мешканців будинку № 4 на вулиці Будищанській у Деснянському районі Києва Олександра Олексіївна Воден.

Доля людей пенсійного віку не потребує додаткового коментування – обкрадені, обдурені, зневажені. І те навіть відбито у висловах похилого віку, пристарілі, перестарілі. А чому не добродій, добродійка, людина поважного віку? Нема сумніву, що в Деснянському районі чуйно поставляться до прохання мешканців будинку № 4 і замінять образливу вивіску.

Принагідно нагадаємо, і в побутовому мовленні, і в науковій літературі, й у ділових паперах ще можна натрапити на фрази діти розумово відсталі, неповноцінні діти, діти-каліки. Забуваємо, що слово ранить не тільки юні душі, а й батьків, рідних, близьких. І добре, що тривають пошуки замінників. Наприклад, вислови неповноцінні діти, діти розумово відсталі замінюють на діти з особливими потребами, неповносправні діти. Але, на жаль, в Україні й досі діє циркуляр, згідно з яким спеціальна комісія чимало їх кваліфікує як таких, що не підлягають навчанню. У медицині замість неприємного для слуху слова психопатія уже офіційно вживають розлади особистості. Навіть про жінок найдавнішої професії газети подекуди пишуть як про працівниць секс-бізнесу.

2. Чи доцільно користуватися словом перестарілий?

Серед значень, які має український префікс пере-, звернімо увагу на те, що властиве словам переспілий, передержаний. Отже, є спілий огірок, спілий помідор і відповідно – переспілий. І аналогічно – старий, від якого походить дієприкметник перестарілий. Такий відтінок має й престарілий, що вживається (як і перестарілий) у побутовому мовленні, в пресі. Однак ці слова використовувати не варто, бо ними можна образити літніх людей.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літній — (середнього віку) немолодий, фам. підстаркуватий, жарт, підтоптаний. Словник синонімів Полюги
  2. літній — лі́тній 1 прикметник від: літо лі́тній 2 прикметник немолодий Орфографічний словник української мови
  3. літній — ЛІТНІЙ – ЛІТНИЙ Літній, -я, -є. Який стосується літа; немолодий: літній день, літня будівля, літня людина. Вітер смілий Легкокрилий Розганяє літній сон (Г. Літературне слововживання
  4. літній — р. літошній; (день) теплий, гарячий; (хто) уже немолодий, у літах, ф. підстаркуватий, пристаркуватий, підтоптаний, доходжалий, підстарий. Словник синонімів Караванського
  5. літній — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  6. літній — [л’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому /-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. літній — I -я, -є. Прикм. до літо 1). || Який буває влітку; теплий, гарячий. || Який використовується влітку, признач. для літа. Літній час — період з весни до осені... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. літній — ЛІ́ТНІЙ¹, я, є. Прикм. до лі́то 1. І в небі, й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку (І. Нечуй-Левицький); Був літній погожий ранок, коли я пересідав з вагона на драбинчастий візок до дядька (В. Словник української мови у 20 томах
  9. літній — лі́тній ледь теплий (ср, ст): Як тісто охолоне, вляти 12 дека дріжджів, розбити з ложочкою цукру і чверть літри літнього молока, трохи соли, вимішати і поставити, щоб тісто підросло (Нова хата) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. літній — літній (лѢтный) щорічний Словник застарілих та маловживаних слів
  11. літній — як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен, вплива́ти і под., ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, впливати). — Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Фразеологічний словник української мови
  12. літній — ТЕ́ПЛИЙ (середній між гарячим і холодним), ОГРІ́ЙЛИВИЙ розм., ЛІ́ТЕПЛИЙ діал.; ЛІ́ТНІЙ (який буває влітку). День минав. Я блукав над берегом і лежав на теплому камені (Ю. Яновський); Огрійливе сонечко пробивалося крізь віти (К. Словник синонімів української мови
  13. літній — Лі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. літній — ЛІ́ТНІЙ¹, я, є. Прикм. до лі́то 1. І в небі, й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку (Н.-Лев., II, 1956, 87); Був гарний літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним (Довж., І, 1958, 65); // Який буває влітку; теплий, гарячий. Словник української мови в 11 томах
  15. літній — Літній, -я, -є 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Словник української мови Грінченка