малярство

живописний чи мальовничий

Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. “Які тут живописні куточки!” – ділиться враженнями учасник радіопередачі. “Запрошуємо читачів надсилати кольорові фото до нашої рубрики “Живописна Україна” – читаємо в одному з журналів.

Відповідниками до слів живопис та його похідних є малярство, малярський і маляр. Лексема маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, який фарбує дахи, паркани та інші предмети, а насамперед митця, художника, писав Борис Антоненко-Давидович. “Пам’ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал” (Леся Українка).

Є в нашій мові (чомусь занехаяне тепер) слово мальовничий, що означає “гарний, красивий, милий для ока, привабливий”. “Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга” (Микола Трублаїні).

Близький за змістом до мальовничий прикметник барвистий. “Сни барвисті” (Микола Вороний); “Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі” (Володимир Сосюра).

З цього всього можна зробити висновок, що наведені сполучення “живописні куточки”, “живописна Україна” краще замінити на “мальовничі куточки”, “мальовнича Україна”.

Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малярство — маля́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. малярство — р. мальовництво, сов. живопис; (аматорське) малювання. Словник синонімів Караванського
  3. малярство — -а, с. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. 2》 Ремесло маляра (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малярство — МАЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні і т. ін.; живопис (у 1 знач.). Як звісно, малярство силкується при помочі ліній і красок .. Словник української мови у 20 томах
  5. малярство — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  6. малярство — Маля́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. малярство — МАЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. Словник української мови в 11 томах
  8. малярство — Маля́рство, -ва с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв. Словник української мови Грінченка