малярство

р. мальовництво, сов. живопис; (аматорське) малювання.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малярство — живописний чи мальовничий Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. “Які тут живописні куточки!” – ділиться враженнями учасник радіопередачі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. малярство — маля́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. малярство — -а, с. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. 2》 Ремесло маляра (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малярство — МАЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні і т. ін.; живопис (у 1 знач.). Як звісно, малярство силкується при помочі ліній і красок .. Словник української мови у 20 томах
  5. малярство — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  6. малярство — Маля́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. малярство — МАЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. Словник української мови в 11 томах
  8. малярство — Маля́рство, -ва с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв. Словник української мови Грінченка