малярство

МАЛЯ́РСТВО, а, с.

1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні і т. ін.; живопис (у 1 знач.).

Як звісно, малярство силкується при помочі ліній і красок .. передати нам чи то якусь частину дійсного світу (людське лице, сцену, край, образ), або якусь думку (І. Франко);

– Дуже люблю театр, розуміюся добре й на малярстві. Але чому міщанин доконче мусить бути дурним і обмеженим? (В. Підмогильний);

Хведорович-друкар не схотів би витрачати своїх коштів на навчання Гриня малярства (І. Огієнко);

Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював, етюди його вихрились барвами яскравими, палаючими (О. Гончар);

Коли першого нашого вечора я довідався від Гоци, що існує така річ, як абстрактне малярство, довелося ним зацікавитися, аби не пошитися в дурні (Любко Дереш).

2. Ремесло маляра (у 2 знач.).

Він ніколи не ходив біля землі, хоч і не цурався роботи. Вмів косити, трохи знав бондарське ремесло – хлопчаком дві весни допомагав бондареві, любив малярство (Ю. Мушкетик);

Понад десять років трудиться на будовах столиці Галина Іванівна .. За цей час досконало оволоділа малярством, багатьох навчила цієї справи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малярство — живописний чи мальовничий Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. “Які тут живописні куточки!” – ділиться враженнями учасник радіопередачі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. малярство — маля́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. малярство — р. мальовництво, сов. живопис; (аматорське) малювання. Словник синонімів Караванського
  4. малярство — -а, с. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. 2》 Ремесло маляра (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. малярство — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  6. малярство — Маля́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. малярство — МАЛЯ́РСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. Словник української мови в 11 томах
  8. малярство — Маля́рство, -ва с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв. Словник української мови Грінченка