1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

непорушний

непорушний – нерухомий

Часом плутають ці прикметники у значенні російського неподвижный і не знають, якого з них краще вжити: непорушна тиша чи нерухома, нерухомий погляд чи непорушний?

Нерухомий – той, що не рухається, залишається в одному й тому ж положенні. "Обімліла й заніміла, нерухома стала" (Панько Куліш), "Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева" (Михайло Стельмах).

Непорушний, крім іншого, вказує, що не можна чогось порушити. "Скелі стояли непорушні над водою" (Словник Бориса Грінченка).

Отже, слід казати непорушна тиша, непорушна клятва, але нерухомий погляд, нерухоме обличчя, нерухоме майно тощо.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорушний — (який, не рухаючись, залишається в тому ж стані) нерухомий, (більшою мірою) завмерлий, застиглий, (особливо) мертвий, закляклий, задерев'янілий, закостенілий, заціпенілий. Словник синонімів Полюги
  2. непорушний — непору́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непорушний — Нерухомий, г. неповорушний, о. немов закляклий, поет. незрушний; (стійкий) міцний, непохитний, несхибний; (- істину) незмінний, сталий, постійний; (спокій) абсолютний, цілковитий, незворушний; пр. НЕПОРУШНО, каменем. Словник синонімів Караванського
  4. непорушний — див. непохитний; нерухомий Словник синонімів Вусика
  5. непорушний — -а, -е. 1》 Який не перебуває в русі, а залишається в нерухомому стані. 2》 перен. Який не змінює свого виразу (про обличчя, погляд і т. ін.); нерухомий. 3》 Який не може бути порушений, змінений; міцний, нерушимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непорушний — НЕПОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває в русі, а залишається нерухомим. Вона просиділа ввесь цей день німа й непорушна (Б. Грінченко); Промінь ліхтарика ковзав по машині і освітлював непорушні постаті солдат у касках (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  7. непорушний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. непорушний — Непору́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. непорушний — НЕПОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває в русі, а залишається в нерухомому стані. Вона просиділа ввесь цей день німа й непорушна (Гр., І, 1963, 385); Промінь ліхтарика ковзав по машині і освітлював непорушні постаті солдат у касках (Тют. Словник української мови в 11 томах
  10. непорушний — Непорушний, -а, -е Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96. Словник української мови Грінченка