одягати

Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати?

Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось (“Туман одягає дерева”). А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст “приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось”.

Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – “натягувати одяг на когось, на щось”. “А твій (генерале) мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі” (Юрій Яновський).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

одягати — Вдягати, зодягати, одівати. Словник синонімів Полюги
одягати — одяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
одягати — Зодягати, убирати, (пишно) обряджати, ур. облачати, д. одівати, (на що) надягати; (на ніс) накладати; (зброю) чіпляти, вішати; (асфальтом) покривати. Словник синонімів Караванського
одягати — [од'агатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
одягати — Одягати й надівати, узувати й обувати Дієслова одягати й надівати — не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «Одягни шапку»; «Дід одяг окуляри». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
одягати — -аю, -аєш, недок., одягти і одягнути, одягну, одягнеш; мин. ч. одяг, -ла, -ло і одягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь. || у що, перен. Надавати чому-небудь певної форми, втілювати в якісь образи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
одягати — ОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДЯГТИ́, ОДЯГНУ́ТИ, одягну́, одя́гнеш; мин. ч. одя́г, ла́, ло́ і одягну́в, ну́ла, ло; док. 1. кого, що у що і без прям. дод. Покривати одягом кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
одягати — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
одягати — ОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДЯГТИ́ і ОДЯГНУ́ТИ, одягну́, одя́гнеш; мин. ч. одя́г, ла́, ло́ і одягну́в, ну́ла, ло; док., перех. 1. у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь. Словник української мови в 11 томах
одягати — Одяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч. Словник української мови Грінченка