опановувати

засвоювати – освоювати – опановувати

Схожі звучанням, але відмінні значеннєво.

Засвоювати – сприймаючи щось нове, чуже, робити звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось. Засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Освоювати – 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати. Освоювати заболочені землі, освоювати проектну потужність машини, освоювати асигноваті кошти.

2. Навчатися користуватися чимсь. Освоювати суміжні професії, освоювати нові матеріали, освоювати тему. Таким чином, ці дієслова маємо вживати відповідно до їхніх значень і не взаємозамінювати.

Дієслово опановувати теж не завжди застосовують доречно. Візьмімо такі речення: “Транспортники вже опанували додаткові тролейбусні маршрути” (з газети), “Опановують нові родовища” (з радіопередачі). У цих реченнях варто було б поставити слово освоювати, хоч мовиться, власне, про одне й те ж саме – “робити придатним для використання”. Вживаючись як синоніми, опановувати та освоювати в деяких випадках мають однакову лексичну сполучуваність. Тому можна сказати опанувати професію, справу, зброю, техніку й освоїти професію, справу... Але є тут і відмінності. Так, для опановувати типове поєднання з іменниками мова, наука, майстерність. А освоювати у сполуках з цими словами не трапляється. Та загалом дієслову освоювати властива ширша сполучуваність, ніж опановувати. Освоювати виробництво, випуск, потужності, кошти, землі, родовища й т. ін.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опановувати — опано́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опановувати — (науки) оволодівати чим, осягати, засвоювати; (силою) захоплювати, заволодівати, загарбувати, підкоряти, підпорядковувати; Р. долати, перемагати; (себе) брати в руки; (- чуття) ОХОПЛЮВАТИ, обіймати, окривати, огортати. Словник синонімів Караванського
  3. опановувати — -ую, -уєш, недок., опанувати, -ую, -уєш, док., перех. і рідко неперех. 1》 Ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь. || Навчатися користуватися чим-небудь. || перев. док., рідко. Зрозуміти зміст, значення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опановувати — ОПАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що, чим. Ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь. Максим опановував складні вправи на натягнутому канаті, жонглював (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. опановувати — опано́вувати / опанува́ти себе́ (рідко собо́ю). Долати вияв почуттів, емоційне піднесення, переживання і т. ін.; заспокоюватися. (Евфрозіна:) Та що ти кажеш?!... Фразеологічний словник української мови
  6. опановувати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  7. опановувати — Опано́вувати, -но́вую, -вуєш; опанува́ти, -ну́ю, -ну́єш кого, що (а не ким, чим) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опановувати — ОПАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і рідко неперех. 1. Грунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь. Словник української мови в 11 томах