1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

поверховий

Чи можна вважати синонімами прикметники поверховий і поверхневий?

Ні, не можна, бо вони передають різний зміст.

Поверховий – який стосується поверху будинку або має поверхи. Вживається у складі слів одноповерховий, десятиповерховий, багатоповерховий і т. ін. Крім того, виступає в переносному значенні “неглибокий; що не торкається суті справи”. Поверховий проект, поверхове враження, поверхове тлумачення, поверховий критик. “Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити грунтовно на такі теми се означало б стріляти з гармат по горобцях” (Леся Українка). Поверхневий – який перебуває, відбувається на поверхні чи на невеликій глибині від неї. “У сільській місцевості треба використовувати підземні джерела, де води вищої якості порівняно з поверхневими” (з журналу), “Поверхневі морени утворюються з матеріалу, що його льодовик несе на собі” (з підручника).

Але дивно читати такий газетний текст: “При поверховому обробітку грунту посіви більше засмічуються бур’янами”. Тут ідеться про обробіток грунту на невеликій глибині від поверхні землі, тобто про поверхневий.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховий — Поверховий будинок: будинок на два поверхи [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. поверховий — поверхо́вий 1 прикметник від: поверх поверхо́вий 2 прикметник неглибокий Орфографічний словник української мови
  3. поверховий — (- воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, позверхній, побіжний; пр. ПОВЕРХОВО, по верхах. Словник синонімів Караванського
  4. поверховий — I -а, -е. Прикм. до поверх 1). || Який має поверхи. II -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що поверхневий. 2》 перен. Який не торкається суті справи; неглибокий. || Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поверховий — Поверхо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поверховий — ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Мирослав Ірчан). ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхне́вий. Вся ділянка під будівництво спланована з урахуванням відводу поверхових вод (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. поверховий — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. поверховий — ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Ірчан, II, 1958, 20). ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхне́вий. Словник української мови в 11 томах