1. Словник української мови в 11 томах

поверховий

ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1;

// Який має поверхи.

В поверховому будинку світилося (Ірчан, II, 1958, 20).

ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е.

1. рідко. Те саме, що поверхне́вий.

Вся ділянка під будівництво спланована з урахуванням відводу поверхових вод (Архіт. і буд., 4, 1955, 23).

2. перен. Який не торкається суті справи; неглибокий.

Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити грунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Л. Укр., V, 1956, 174);

Проект поверховий, його могла висунути тільки людина, що не обізнана з теперішнім станом нашої хімічної промисловості (Шовк., Інженери, 1956, 14);

Блондинка, в чобітках, блискучі очі, трохи стурбовані, — таке було перше поверхове враження від неї (Трубл., І, 1955, 100);

// Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим.

Я любив і люблю Маяковського більше, аніж це деякі поверхові критики наші показати хотіли (Тич., III, 1957, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховий — Поверховий будинок: будинок на два поверхи [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. поверховий — Чи можна вважати синонімами прикметники поверховий і поверхневий? Ні, не можна, бо вони передають різний зміст. Поверховий – який стосується поверху будинку або має поверхи. Вживається у складі слів одноповерховий, десятиповерховий, багатоповерховий і... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. поверховий — поверхо́вий 1 прикметник від: поверх поверхо́вий 2 прикметник неглибокий Орфографічний словник української мови
  4. поверховий — (- воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, позверхній, побіжний; пр. ПОВЕРХОВО, по верхах. Словник синонімів Караванського
  5. поверховий — I -а, -е. Прикм. до поверх 1). || Який має поверхи. II -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що поверхневий. 2》 перен. Який не торкається суті справи; неглибокий. || Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поверховий — Поверхо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поверховий — ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Мирослав Ірчан). ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхне́вий. Вся ділянка під будівництво спланована з урахуванням відводу поверхових вод (з наук. Словник української мови у 20 томах
  8. поверховий — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови