1. Словник синонімів української мови

поверховий

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙ підсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались (Кирило та Устя) словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). — Пор. 1. поверхо́вий.

ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток — поверхова, порізнена (Олена Пчілка); (Кандиба:) Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. (Батура:) Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони (митці) поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); — Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації — й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). — Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверховий — Поверховий будинок: будинок на два поверхи [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. поверховий — Чи можна вважати синонімами прикметники поверховий і поверхневий? Ні, не можна, бо вони передають різний зміст. Поверховий – який стосується поверху будинку або має поверхи. Вживається у складі слів одноповерховий, десятиповерховий, багатоповерховий і... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. поверховий — поверхо́вий 1 прикметник від: поверх поверхо́вий 2 прикметник неглибокий Орфографічний словник української мови
  4. поверховий — (- воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, позверхній, побіжний; пр. ПОВЕРХОВО, по верхах. Словник синонімів Караванського
  5. поверховий — I -а, -е. Прикм. до поверх 1). || Який має поверхи. II -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що поверхневий. 2》 перен. Який не торкається суті справи; неглибокий. || Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поверховий — Поверхо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поверховий — ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Мирослав Ірчан). ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхне́вий. Вся ділянка під будівництво спланована з урахуванням відводу поверхових вод (з наук. Словник української мови у 20 томах
  8. поверховий — ПОВЕРХО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до по́верх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Ірчан, II, 1958, 20). ПОВЕРХО́ВИЙ², а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхне́вий. Словник української мови в 11 томах