потерпіти

З якими іменниками найчастіше сполучається дієслово зазнавати?

З іменниками поразка, крах, лихо, горе, нещастя, небезпека в розумінні “пізнавати на власному досвіді, переживати щось, стикатися з чимось”. Наприклад: “Усі ці дні, що він (капітан) уже вдома, мати тільки ним і живе, ласка її невичерпна, але іноді йому здається, що й рідній матері він був дорожчий отой – морський, буряний, той, що долав урагани, зазнавав небезпек, викликав тривогу за себе, а не цей безкрилий, тихий, домашній...” (Олесь Гончар). Уживаючись переважно з абстрактними іменниками, котрі передають негативний зміст, це дієслово може часом поєднуватися з лексемами, що мають позитивне значення. “Вже давно Єремія не зазнавав такої радості, такого спокою, який тепер злинув... неначе з рожевого неба, з цвіту троянд та подиху весни” (Іван Нечуй-Левицький). Зазнавати розкошів, зазнавати щастя. Крім зазнавати, з абстрактними іменниками синонімічного ряду лихо, горе, біда, нещастя може сполучатися дієслово спіткати. Скажімо, родина зазнала горя – родину спіткало горе. “Далі уже і робота хатня, легше б було, та мене лихо спіткало”. (Панас Мирний).

Поширена стилістична помилка полягає в тому, що в усному мовленні та на письмі замість зазнавати з іменниками поразка, лихо, біда, нещастя й іншими такого плану вживають дієслово терпіти. Треба: не терпіти крах, а зазнавати краху (невдачі, провалу, катастрофи в якійсь справі), не терпіти поразку, а зазнавати поразки. Зате в значенні “стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання; витримувати” воно цілком доречне. “Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити. А ще краще, пане-брате, ні чинить, ні зазнавати” (Борис Грінченко).

Дієслову терпіти (потерпіти) інколи надають більшого функціонального навантаження, ніж те випливає з мовної традиції: “Київ дуже потерпів від німецько-фашистських загарбників”. Але ж ця лексема лише означає “виявляти терпіння протягом певного часу”, напр.: “Потерпіть, мамо, ще трохи” (Панас Мирний). Відповідно до російського потерпеть у розумінні “зазнати лиха, мук” уживається українське постраждати. Отже, його і треба застосувати в цьому випадку: “Київ дуже постраждав від німецько-фашистських загарбників”.

У лексем терпіти і зазнавати є й граматичні відмінності. Перша з них може виступати з додатком у знахідному відмінку (терпіти біль) або без нього; друга – тільки з додатком у родовому відмінку (зазнавати – чого?).