потерпіти
ПОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш; мн. поте́рплять; док.
1. перев. Зазнати нещастя; постраждати.
– Бідні люди, – мовив Герман. – .. Допустили огонь до ями та й самі потерпіли (І. Франко);
// Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь.
Славно трудяться українські будівельники на відбудові столиці Узбекистану, що потерпіла від землетрусу (з газ.);
Пергамент гетьманської грамоти трохи потерпів від дотиків багатьох пальців (Н. Рибак);
// що. У сполуч. з деякими іменниками означає: дістати, пережити що-небудь (за знач. ім.).
Вона доразу пізнала, що панотець не потерпів ніякого каліцтва (Л. Мартович);
Потерпіли крах всі його пориви, його відданість, його беззавітне служіння тому, кому так вірив і хто його так жорстоко ошукав (О. Гончар).
2. кого, що і без дод. Виявляти терпіння, терпіти якийсь час.
– Чим же ти одбудеш свадьбу і чим житимеш?.. – Трошки потерпимо нужду, та будемо робити, старатись та господарювати (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Християни, ми довго терпіли. Воно правда, що пани товстобрюхі за людей нас не мають, як леви рикають на мужика; народ розорили та ще й ганяють за нами з москалями та посіпаками всякими. Наче за звіром. Але потерпімо ще трохи (М. Коцюбинський);
Тимоньку, милий, що мені робити? У вир кинусь! Тимко тяжко ворушить чорними бровами, скрушно зітхає: – Потерпи трішки... (Григорій Тютюнник);
// перев. без дод. Почекати якийсь час.
Сьогодні ти вже 2 листи моїх матимеш, а я ще ні одного. Потерплю до завтра (М. Коцюбинський);
– Потерпи, буде і на нашій вулиці свято! (І. Багмут);
Мама три ночі не ночувала дома. Вона забігала на хвилинку і казала Лесі: – .. Ти вже потерпи, Лесенько, дружочок мій (О. Іваненко).
3. перев. із запереч. не, кого, що. Примирятися з ким-, чим-небудь; допустити, дозволити щось.
– Діти! – крикне на своїх старий Шрам. – Так отсе ми потерпимо таку наругу! Спихайте Іванця к нечистій матері! (П. Куліш);
І згадався [Давидові] Матюха одразу, там, на піску, як стояли удвох: “Гляди мені, я контрреволюції не потерплю” (А. Головко);
Не любив Аркадій Павлович, коли хтось сторонній гудив його дітей .. Такого Аркадій Павлович не потерпить і не дозволить (А. Шиян).
Значення в інших словниках
- потерпіти — З якими іменниками найчастіше сполучається дієслово зазнавати? З іменниками поразка, крах, лихо, горе, нещастя, небезпека в розумінні “пізнавати на власному досвіді, переживати щось, стикатися з чимось”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- потерпіти — потерпі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потерпіти — -терплю, -терпиш; мн. потерплять; док. 1》 перев. неперех. Зазнати чогось тяжкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати. || Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь. || тільки перех. У сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потерпіти — ПОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш; мн. поте́рплять; док. 1. перев. неперех. Зазнати чогось важкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати. — Бідні люди, — мовив Герман. — .. Словник української мови в 11 томах
- потерпіти — Поте́рпіти, -плю, -пиш гл. Потерпѣть нѣкоторое время. Поживемо ще, потерпимо ще за гріхи наші на сім світі. Кв. Словник української мови Грінченка