1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потерпіти

потерпі́ти

-терплю, -терпиш; мн. потерплять; док.

1》 перев. неперех. Зазнати чогось тяжкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати.

|| Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь.

|| тільки перех. У сполуч. з деякими ім. означає: дістати, пережити що-небудь (за знач. ім.).

2》 перех. і без додатка. Виявляти терпіння, терпіти якийсь час.

|| перев. без додатка. Почекати якийсь час.

3》 перев. із запереч. не, перех. Примирятися з ким-, чим-небудь; допустити, дозволити щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потерпіти — З якими іменниками найчастіше сполучається дієслово зазнавати? З іменниками поразка, крах, лихо, горе, нещастя, небезпека в розумінні “пізнавати на власному досвіді, переживати щось, стикатися з чимось”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. потерпіти — потерпі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. потерпіти — ПОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш; мн. поте́рплять; док. 1. перев. Зазнати нещастя; постраждати. – Бідні люди, – мовив Герман. – .. Допустили огонь до ями та й самі потерпіли (І. Франко); // Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. потерпіти — ПОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш; мн. поте́рплять; док. 1. перев. неперех. Зазнати чогось важкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати. — Бідні люди, — мовив Герман. — .. Словник української мови в 11 томах
  5. потерпіти — Поте́рпіти, -плю, -пиш гл. Потерпѣть нѣкоторое время. Поживемо ще, потерпимо ще за гріхи наші на сім світі. Кв. Словник української мови Грінченка