призвести

1. Вечір пройшов чи відбувся?

Петро Федотюк:

– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз “ці дії потягнуть за собою відповідальність”. А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам’ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому “потягнути” – це відповідник до російського повлечь у розумінні “потащить”, а в нашому контексті (“вызвать что-либо как последствие”) має бути “спричинити (що)”, “спричинитися, призвести (до чого)”. Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: “Ці дії призведуть до відповідальності” (“спричинять відповідальність”). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з’їзди у нас тільки “ходять”, що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. “Вечір пройшов з успіхом” – ще так-сяк сприймається. Але замість “сьогодні пройшов вечір” чи не краще: “сьогодні відбувся вечір” (так само концерт, вистава, з’їзд)?

...“Фабрика стала до ладу діючих” – що це б воно мало означати: “стала до ладу”, “увійшла до числа діючих”? Або оце: “Він зробив чимало роботи”. Та “чимало зробив” – і квит. Ще поролон у реченні: “один чоловік дістав поранення”. Чи не простіше – “одного чоловіка поранено”. І ось така чудасія: “суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи” – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!

Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт “повинно бути зроблено”. Яка людина в своєму умі скаже таке?

2. Статися чи відбутися?

Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвести — призвести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призвести — [приезвеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. призвести — див. призводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призвести — ПРИЗВЕСТИ́ див. призво́дити. Словник української мови у 20 томах
  5. призвести — призво́дити / призвести́ до гріха́ кого. Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось недоброго. Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П. Фразеологічний словник української мови
  6. призвести — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  7. призвести — Призве́сти́, див. призво́дити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. призвести — ПРИЗВЕСТИ́ див. призво́дити. Словник української мови в 11 томах
  9. призвести — Призвести см. призводити. Словник української мови Грінченка