1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

прокидатися

Як краще сказати – прокидатися чи просипатися?

Прокидатися – пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається – прив’язаний” (з казки). Паралельно з цим дієсловом у творах класиків виступають лексеми просипатися, просинатися. “Од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір” (Степан Васильченко), “Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько” (Іван Нечуй-Левицький).

Однак у сучасній українській літературній мові переважає вживання дієслова прокидатися над просипатися і просинатися, хоча кожному з них притаманний значеннєвий відтінок.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокидатися — (переставати спати) будитися, пробуджуватися, просипатися, просинатися. Словник синонімів Полюги
  2. прокидатися — проки́датися дієслово доконаного виду кидатися чим-небудь якийсь час рідко прокида́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. прокидатися — (від сну), пробуджатися, пробуджуватися, пробуркуватися, просинатися, просипатися Фразеологічні синоніми: продирати очі Словник синонімів Вусика
  4. прокидатися — I прок`идатися-аюся, -аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. II прокид`атися-аюся, -аєшся, недок., прокинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прокидатися — ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. Словник української мови у 20 томах
  6. прокидатися — прокида́ється / проки́нулося се́рце; проки́нулася душа́ у кого, чиє (чия). Хто-небудь знову відчуває інтерес до життя. В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (І. Нечуй-Левицький); І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Т. Масенко). Фразеологічний словник української мови
  7. прокидатися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  8. прокидатися — ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. Словник української мови в 11 томах