слабувати

хворіти – страждати – слабувати

Виступають як синоніми, передають зміст “мати якусь недугу”. Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти. Його звичайно сполучають із знахідним відмінком іменників – назв хвороб, рідше – назв уражених органів та прийменником на. “Коли я був уже аспірантом, захворів на грип...” (Юрій Щербак); хворіти на ангіну, на запалення легенів. Вислови типу хворіти на серце, на нирки мають розмовний відтінок. Як і звороти зі словом занедужати. Занедужати на ноги, на горло.

У дієслові страждати помітна деяка експресія, тому в суто науковому стилі воно не зовсім доречне. При страждати можливі три синонімічні форми іменників, причому це переважно назви стійких, тривалих недуг. Найбільшу активність виявляє прийменниково-відмінкова форма від плюс родовий відмінок іменників. Наприклад: “Проте тварини не страждають ні від атеросклерозу, ні від каміння у нирках” (із журналу). Страждати від діабету, від астми, від нефриту, страждати від професійних хвороб. Досить поширене керування на плюс знахідний відмінок: страждати на нирки, на серце, на легені (у цій формі переважають іменники – назви уражених частин тіла). У безприйменниковому орудному відмінку зі словом страждати сполучаються тільки деякі іменники, зокрема хвороби, захворювання з означеннями. Страждати простудними захворюваннями.

Дієслово слабувати розмовне. В усному мовленні його поєднують з прийменниково-відмінковою формою на плюс знахідний відмінок іменників – назв уражених частин тіла або іменників – назв неприємних відчуттів. Слабувати на очі, на груди. В історичній художній прозі слово слабувати вживається для стилізації мови. “Сам (князь) часто слабував на серце та на кольки в животі” (Павло Загребельний).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабувати — слабува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слабувати — Нездужати, хворіти, недугувати, р. хиріти. Словник синонімів Караванського
  3. слабувати — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  4. слабувати — -ую, -уєш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. || на що, рідко чим. Хворіти на яку-небудь хворобу, мати хвору якусь частину тіла, якийсь орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слабувати — СЛАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. [Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п'ять років, і він ніколи не слабував (В. Словник української мови у 20 томах
  6. слабувати — слабува́ти хворіти (м, ср, ст)||хорувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. слабувати — ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. слабувати — Слабува́ти, -бу́ю, -бу́єш на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. слабувати — СЛАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. [Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п’ять років, і він ніколи не слабував (Сам. Словник української мови в 11 томах
  10. слабувати — Слабува́ти, -бу́ю, -єш гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168. Словник української мови Грінченка