слати

Візьмімо дієслова слати і стелити. На перший погляд, різниці між ними нема. Абсолютні синоніми. Та варто провідмінювати їх, як переконаність у тотожності похитнеться. У першого будуть закінчення: стелю, стелеш, стеле, стелемо, стелете, стелють (постіль). У другого: стелю, стелиш, стелить, стелимо, стелите, стелять (килими). На жаль, дехто цих відтінків не відчуває, тому й припускається похибок у вживанні лексем.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слати — сла́ти 1 дієслово недоконаного виду відсилати сла́ти 2 дієслово недоконаного виду стелити Орфографічний словник української мови
  2. слати — ПОСИЛАТИ, надсилати, відсилати, присилати, пересилати; (кого) відряджати; (сватів) засилати; (шпигів) підсилати; (світло) випромінювати, спрямовувати. ПРОСТЕЛЯТИ, див. СТЕЛИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. слати — I [слатие] шл'у, шлеш, шлеимо, шлеите; нак. шли, шл'іт' (посилати) II [слатие] стеил'у, стелеиш; мин. — аў, -ала; нак. стеили, стеил'іт' (стелити) Орфоепічний словник української мови
  4. слати — I шлю, шлеш; мин. ч. слав, слала, слало; наказ. сп. шли; недок., перех. 1》 Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Слати сватів. 2》 Відправляти що-небудь поштою або через посильного для передачі комусь; посилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слати — СЛА́ТИ¹, шлю, шлеш; мин. ч. слав, слала, ло; наказ. сп. шли; недок., кого, що. 1. Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів. Словник української мови у 20 томах
  6. слати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. слати — Сла́ти (посилати), шлю, шлеш, шлемо́, шлете́, шлють; шли, шліть; сла́ний сла́ти (стелити), стелю́, сте́леш, сте́лють; слав, сла́ла; але (частіше) стели́ти, стелю́, сте́лиш, сте́лять; стели́в, -ли́ла; сте́лений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. слати — СЛА́ТИ¹, шлю, шлеш; мин. ч. слав, слала, ло; наказ. сп. шли; недок., перех. 1. Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів. Словник української мови в 11 томах
  9. слати — I. Слати, -шлю, -шлеш гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч. --------------- II. Слати, -стелю, -леш гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531. Словник української мови Грінченка