стержень

Значення в інших словниках

1. стержень — сте́ржень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. стержень — [стержеин'] -жн'а, ор. -жнеим, м. (ў) -жн'і, р. мн. -жн'іў Орфоепічний словник української мови
3. стержень — Стрижень Словник чужослів Павло Штепа
4. стержень — СТЕ́РЖЕНЬ, жня, ч., техн. 1. Предмет подовженої, циліндричної, чотиригранною тощо форми, а також деталь такої форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого небудь. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками). Словник української мови у 20 томах
5. стержень — -жня, ч., тех. 1》 Предмет подовженої, циліндричної або чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є перев. осьовою або опорною частиною чого-небудь. 2》 Частина ливарної форми, яку використовують для утворення порожнини у виливку. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стержень — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень... Словник синонімів української мови
7. стержень — Сте́ржень, сте́ржня; сте́ржні, -жнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стержень — СТЕ́РЖЕНЬ, жня, ч., техн. 1. Предмет подовженої, циліндричної або чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками). Словник української мови в 11 томах