1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

терпіння

Яка відмінність у значенні слів терпіння і терпеливість?

Ось що про це пише мовознавець Олександра Сербенська. У передноворічній газеті вона натрапила на вислів: “Бажаю Вам терпіння і мудрості”. Але терпіння означає “страждання, нещастя”. У молитовнику є, наприклад, “Молитва у терпінні”, словами якої, звертаючись до Бога, християни просять: “Прийми це моє терпіння як покуту за мої гріхи...” І ще: “Пошли мені, Господи, Твою ласку витримати в надії й терпеливості так довго, доки Тобі це подобається”, “Ісусе, кріпи мене в моєму терпінні!” В іншій молитві читаємо: “Нехай це терпіння буде мені на відпущення і спокутування усіх моїх гріхів”. Чітко простежується логічний – і насамперед словотвірний – зв’язок між лексемами терпіти – терпіння (порівняймо кипіти – кипіння, сидіти – сидіння, курити – куріння) та терпеливий – терпеливість (можливий – можливість, суперечливий – суперечливість). В Івана Огієнка є мудра порада: “Майте терпеливість у терпінні”. Російські вислови имей терпение, терпение лопнуло не перекладаємо буквально, а вживаємо природні українські будь терпеливим, терпець увірвався. Отож можна побажати людині хіба що терпеливості (витримки), а терпіння не годиться зичити, його вистачить без побажань.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпіння — Страждання [I,IV,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. терпіння — терпі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. терпіння — Терпець, терпеливість, терплячка; МН. страждання, муки. Словник синонімів Караванського
  4. терпіння — [теирп’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. терпіння — 1. терпець, терпіннячко, терплячка 2. див. страждання Словник чужослів Павло Штепа
  6. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ, я, с. 1. Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Зоставшись на самоті, Гнат трохи втихомирився .. Він перебуде біду, він переможе її терпінням та завзяттям (М. Словник української мови у 20 томах
  7. терпіння — -я, с. 1》 Здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. || Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо. Втрачати терпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. терпіння — перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию. Позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь. Посипалися з моєї пазухи (яйця) на Глафірину голову… Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко). Фразеологічний словник української мови
  9. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ (здатність стійко переносити страждання, довго й наполегливо робити щось тощо), ТЕРПЛЯ́ЧКА розм., ТЕРПЕ́ЦЬ розм.; ДОВГОТЕРПІ́ННЯ (тривале). Те, чого він прагнув і до чого йшов, вимагало безмежного терпіння (Н. Словник синонімів української мови
  10. терпіння — Терпі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ, я, с. 1. Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Зоставшись на самоті, Гнат трохи втихомирився.. Він перебуде біду, він переможе її терпінням та завзяттям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах