1. Фразеологічний словник української мови

терпіння

перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию. Позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь. Посипалися з моєї пазухи (яйця) на Глафірину голову… Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко).

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй (музі),— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

ча́ша (терпі́ння) перепо́внилася / перепо́внювалася. Не можна більше терпіти, зносити що-небудь. Коли уривався терпець, переповнювалась чаша, .. вибухали стихійні бунти проти жорстоких недолюдків-катів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпіння — Страждання [I,IV,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. терпіння — Яка відмінність у значенні слів терпіння і терпеливість? Ось що про це пише мовознавець Олександра Сербенська. У передноворічній газеті вона натрапила на вислів: “Бажаю Вам терпіння і мудрості”. Але терпіння означає “страждання, нещастя”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. терпіння — терпі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. терпіння — Терпець, терпеливість, терплячка; МН. страждання, муки. Словник синонімів Караванського
  5. терпіння — [теирп’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  6. терпіння — 1. терпець, терпіннячко, терплячка 2. див. страждання Словник чужослів Павло Штепа
  7. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ, я, с. 1. Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Зоставшись на самоті, Гнат трохи втихомирився .. Він перебуде біду, він переможе її терпінням та завзяттям (М. Словник української мови у 20 томах
  8. терпіння — -я, с. 1》 Здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. || Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо. Втрачати терпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ (здатність стійко переносити страждання, довго й наполегливо робити щось тощо), ТЕРПЛЯ́ЧКА розм., ТЕРПЕ́ЦЬ розм.; ДОВГОТЕРПІ́ННЯ (тривале). Те, чого він прагнув і до чого йшов, вимагало безмежного терпіння (Н. Словник синонімів української мови
  10. терпіння — Терпі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. терпіння — ТЕРПІ́ННЯ, я, с. 1. Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Зоставшись на самоті, Гнат трохи втихомирився.. Він перебуде біду, він переможе її терпінням та завзяттям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах