черва
Черва і чирва (наголос на першому складі) – масть гральної карти, позначувана червоним кольором. А черва (наголос на останньому складі) – черв’ячки, личинки.
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черва — зб. див. ЧЕРВ'ЯК Словник синонімів Караванського
- черва — ЧЕ́РВА див. чи́рва. ЧЕРВА́, и́, ж., збірн., розм. Черви. Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з'явилися бур'яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (О. Іваненко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- черва — че́рва іменник жіночого роду масть карти черва́ іменник жіночого роду черв'яки, личинки розм. Орфографічний словник української мови
- черва — I ч`ерва-и, ж., карт. Те саме, що чирва. II черв`а-и, ж., збірн., розм. Черви. || Личинки комах, схожі на червів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черва — Черва́, -ви́, -ві́ (збірне) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черва — ЧЕ́РВА, и, ж., карт. Те саме, що чи́рва. ЧЕРВА́, и́, ж., збірн., розм. Черви. Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з’явилися бур’яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах
- черва — Черва, -ви ж. соб. 1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овець. Словник української мови Грінченка