адміністративний

АДМІНІСТРАТИВНИЙ – АДМІНІСТРАТОРСЬКИЙ

Адміністративний. 1. Який стосується адміністрації як керівного органу держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення. 2. Те саме, що й адміністраторський: адміністративні здібності, адміністративне захоплення (іронічно).

Адміністраторський. Який стосується адміністратора, адміністраторів, властивий їм: адміністраторські нахили.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

адміністративний — адміністрати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
адміністративний — Урядовий Словник чужослів Павло Штепа
адміністративний — [адм'ін'істратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
адміністративний — -а, -е. 1》 Стос. до адміністрації (у 1 знач.). Адміністративний акт — акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Великий тлумачний словник сучасної мови
адміністративний — АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (у 1 знач.). Подейкували, що навіть віце-губернатор інкогніто, переодягнутий у цивільне, тишком завітав якось до баби вивідати, хто саме стоїть йому на перешкоді до дальшої адміністративної кар’єри (Б. Словник української мови у 20 томах
адміністративний — ОРГАНІЗА́ТОРСЬКИЙ (власт. організаторові), АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ рідко. — О-о, я знаю твою енергію! Твої організаторські здібності! — почав вихваляти її Карпо (А. Шиян); (Оля:) Учений секретар повинен мати адміністративні здібності (І. Микитенко). Словник синонімів української мови
адміністративний — Адміністрати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
адміністративний — АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (в 1 знач.). [Андрій:] Я не маю ніякої адміністративної влади над матір’ю і не хочу мати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах