1. Словник української мови у 20 томах

адміністративний

АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до адміністрації (у 1 знач.).

Подейкували, що навіть віце-губернатор інкогніто, переодягнутий у цивільне, тишком завітав якось до баби вивідати, хто саме стоїть йому на перешкоді до дальшої адміністративної кар’єри (Б. Антоненко-Давидович);

Система планування, стимулювання і керування промисловістю, яка склалася в 30-ті роки, залишалася незмінною, на адміністративних методах планування і керівництва (з наук. літ.);

Адміністративний апарат;

Адміністративний нагляд;

Адміністративний орган;

Адміністративні методи.

2. Власт. адміністраторові; організаторський.

Адміністративні здібності.

3. Пов'язаний з управлінською діяльністю.

Адміністративна відповідальність;

Адміністративне покарання;

Адміністративне правопорушення.

4. Стос. до системи управління, до органів адміністрації.

Адміністративний устрій феодальних держав деякою мірою відображає соціальну структуру суспільства (з наук. літ.);

Сьогодні все частіше говорять про концепції сталого розвитку окремих адміністративних одиниць – великих міст (із журн.);

Адміністративний поділ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адміністративний — адміністрати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. адміністративний — АДМІНІСТРАТИВНИЙ – АДМІНІСТРАТОРСЬКИЙ Адміністративний. 1. Який стосується адміністрації як керівного органу держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адміністративна відповідальність... Літературне слововживання
  3. адміністративний — Урядовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. адміністративний — [адм'ін'істратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. адміністративний — -а, -е. 1》 Стос. до адміністрації (у 1 знач.). Адміністративний акт — акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. адміністративний — ОРГАНІЗА́ТОРСЬКИЙ (власт. організаторові), АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ рідко. — О-о, я знаю твою енергію! Твої організаторські здібності! — почав вихваляти її Карпо (А. Шиян); (Оля:) Учений секретар повинен мати адміністративні здібності (І. Микитенко). Словник синонімів української мови
  7. адміністративний — Адміністрати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. адміністративний — АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (в 1 знач.). [Андрій:] Я не маю ніякої адміністративної влади над матір’ю і не хочу мати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах