1. Великий тлумачний словник сучасної мови

адміністративний

адміністрати́вний

-а, -е.

1》 Стос. до адміністрації (у 1 знач.).

Адміністративний акт — акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини.

Адміністративний арешт — найсуворіший вид адміністративного стягнення; встановлюється та застосовується у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на термін до 15 діб.

Адміністративна відповідальність — відповідальність фізичних та юридичних осіб за скоєння адміністративного правопорушення.

Адміністративний нагляд — у конституційному праві ряду держав – одна з форм контролю центрального уряду за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Адміністративним порядком ; В адміністративному порядку — за розпорядженням органів виконавчої влади.

Адміністративне право — галузь права, яка регулює діяльність людей, відносини у ході розпорядчо-виконавчої діяльності органів державного управління.

Адміністративне правопорушення — порушення встановлених правил та норм поведінки на службі, у громадських місцях.

Адміністративні суди — у ряді країн – особливий вид судів поряд зі звичайними; здійснюють адміністративне правосуддя.

Адміністративний штраф — захід адміністративного стягнення за порушення.

2》 Власт. адміністраторові; організаторський. Адміністративні здібності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адміністративний — адміністрати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. адміністративний — АДМІНІСТРАТИВНИЙ – АДМІНІСТРАТОРСЬКИЙ Адміністративний. 1. Який стосується адміністрації як керівного органу держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адміністративна відповідальність... Літературне слововживання
  3. адміністративний — Урядовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. адміністративний — [адм'ін'істратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. адміністративний — АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (у 1 знач.). Подейкували, що навіть віце-губернатор інкогніто, переодягнутий у цивільне, тишком завітав якось до баби вивідати, хто саме стоїть йому на перешкоді до дальшої адміністративної кар’єри (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. адміністративний — ОРГАНІЗА́ТОРСЬКИЙ (власт. організаторові), АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ рідко. — О-о, я знаю твою енергію! Твої організаторські здібності! — почав вихваляти її Карпо (А. Шиян); (Оля:) Учений секретар повинен мати адміністративні здібності (І. Микитенко). Словник синонімів української мови
  7. адміністративний — Адміністрати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. адміністративний — АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (в 1 знач.). [Андрій:] Я не маю ніякої адміністративної влади над матір’ю і не хочу мати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах