батьки

Ів, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи (М.Коцюбинський); – Я не знав ваших батьків, Іване й Уляно (О.Довженко); Дико й сумно здалося мені попервах без батьків у місті (Б.Антоненко-Давидович); [Шофер:] Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та й додому (І.Кочерга). 2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (О.Гончар). 3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левицький); О далекі моря, Де брати, чоловіки й батьки Плинуть.. І згадують сестер, жінок і дітей (М.Рильський). 4. Шанобливе звертання до старших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"– "Невесело, сину!"(Т.Шевченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батьки — ба́тьків (оте́цький) син. 1. Спадкоємець заможних батьків. Не один батьків син і худобу б свою віддав, і у батраки пішов би, аби б його полюбила Тетяна! (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Та я ж отецький син, ще й одинак! (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  2. батьки — БАТЬКИ́, і́в, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи (Коцюб., І, 1955, 322); Дивився [Давид] — за столиком старенькі батьки, схудлі, зажурені, мовчки сьорбали з ложок (Головко, II, 1957, 23). 2. Предки. Словник української мови в 11 томах
  3. батьки — -ів, мн. 1》 Батько й мати стосовно до своїх дітей. 2》 Предки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. батьки — БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк.; СТАРІ́ мн., розм. (про старших віком батьків). — Аж перед Різдвом знову ж таки на ярмарку здибалися мої старі з батьками Тетяни (М. Стельмах); — Іване!... Словник синонімів української мови
  5. батьки — Батьки́, -кі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. батьки — батьки́ множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  7. батьки — Батько-мати, отець-мати, р. отець-ненька; П. пращури, предки, прадіди. Словник синонімів Караванського
  8. батьки — БАТЬКИ́, і́в, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господові приємне! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Словник української мови у 20 томах
  9. батьки — син. паренти, пахани, родаки, старі, шнурки. батьки вдома: батареї гарячі, шнурки в склянці. Словник жарґонної лексики української мови