батько-мати

Батька-матері.

Батько й мати; батьки. Іван зітхнув з глибини душі... Чогось йому стало жалко батька-матері (А.Крушельницький); – Іване! Це ти, наш Іваночку! – бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О.Довженко); – Синові сім років, глядіти не стала, а спровадила до батька-матері (Є.Гуцало).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батько-мати — батька-матері. Те саме, що батьки 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батько-мати — ба́тько-ма́ти іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. батько-мати — Ба́тько-ма́ти, ба́тька-ма́тері Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. батько-мати — БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк.; СТАРІ́ мн., розм. (про старших віком батьків). — Аж перед Різдвом знову ж таки на ярмарку здибалися мої старі з батьками Тетяни (М. Стельмах); — Іване!... Словник синонімів української мови
  5. батько-мати — БА́ТЬКО-МА́ТИ, ~а-~ері. Те саме, що батьки́ 1. Жила [Олеся] в батька-матері, не знаючи горя, ані лиха (Вовчок, І, 1955, 21); У батька-матері серце все хилиться до них [дітей] (Фр., IV, 1950, 405); Іван зітхнув з глибини душі.. Чогось йому стало жалко батька-матері (Круш., Буденний хліб, 1960, 135). Словник української мови в 11 томах
  6. батько-мати — БА́ТЬКО-МА́ТИ, ~а-~ері. Те саме, що батьки́ 1. Жила [Олеся] в батька-матері... (Марко Вовчок); У батька-матері серце все хилиться до них [дітей] (І. Франко); Іван зітхнув з глибини душі .. Чогось йому стало жалко батька-матері (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах