варіння

ВАРІННЯ, ВАРЕННЯ – ВАРЕННЯ

Варіння, рідше варення. Процес готування страви, питва і т. ін. кип’ятінням.

Варення. Зварені в цукровому сиропі, меді тощо ягоди або фрукти.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіння — -я, с. Дія за знач. варити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. варіння — варі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. варіння — ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Словник синонімів української мови
  4. варіння — Варіння, -ня с. Варка, вареніе. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г. Словник української мови Грінченка
  5. варіння — Варі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. варіння — ВАРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти 1. — Коли б нам знайти доброго кухаря: я ненавиджу те смажіння та печіння, та топління, та варіння (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. варіння — ВАРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти 1, 2. – Коли б нам знайти доброго кухаря: я ненавиджу те смажіння та печіння, та топління, та варіння (І. Словник української мови у 20 томах