відіменний
ВІДІМЕННИЙ – ВІДІМЕННИКОВИЙ
Відіменний, грам. Утворений від іменника або прикметника.
Відіменниковий, грам. Утворений від іменника: відіменникові прислівники.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відіменний — відіме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- відіменний — -а, -е, грам. Утворений від іменника, прикметника, числівника чи займенника. Відіменні топонімічні назви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відіменний — ВІДІМЕННИ́Й, а́, е́, лінгв. Утворений або похідний від іменних частин мови. Особливо помітним є кількісне зростання відіменних прийменникових утворень у науковому, офіційно-діловому і публіцистичному стилях (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- відіменний — Відіме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відіменний — ВІДІМЕ́ННИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника або прикметника. Відіменні топонімічні назви. Словник української мови в 11 томах