1. Літературне слововживання

германці

ГЕРМАНЦІ – НІМЦІ

Германці, -ів, мн. (одн. германець, -нця). Загальна назва стародавніх племен, що населяли центральну, західну та південно-західну Європу. Пох.: германський (про мови, племена), германізм, германіст, германістика.

Німці, -ів, мн. (одн. німець, -мця). Основне населення Німеччини. Пох.: німецький, німкеня, німка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. германці — -ів, мн. (одн. германець, -нця, ч.; германка, -и, ж.). 1》 Загальна назва народів індоєвропейської мовної групи. 2》 рідко. Те саме, що німці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. германці — ГЕРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. герма́нець, нця, ч.; герма́нка, и, ж.). 1. Племена германської мовної групи, що мешкали в стародавній Германії та деяких інших країнах Європи. Словник української мови у 20 томах
  3. германці — ГЕРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. герма́нець, нця, ч.; герма́нка, и, ж.). 1. Загальна назва народів індоєвропейської мовної групи. Про життя стародавніх германців і слов’ян ми дізнаємося із розкопок стародавніх селищ і могил (Іст. середніх віків, 1955, 4). Словник української мови в 11 томах