1. Літературне слововживання

досхочу

ДОСХОЧУ – ДОНЕСХОЧУ, ДОНЕХОЧУ

Досхочу, присл. До повного задоволення, скільки завгодно. Я сіла біля неї і ми обоє досхочу насміялися (М.Чабанівський); [Іван:] Пий, земле, воду досхочу! (О.Левада).

Донесхочу, донехочу, присл. розм. Те саме, що досхочу. Гуляю на волі, купаюсь донесхочу (І.Нечуй-Левицький); І ну щипать лице. Нащипала [Мася] донехочу і сіла (А.Свидницький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досхочу — досхочу́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. досхочу — пр.н., фр. засяг <н. радіюс засягу>, досяг <н. за межами досягу>. Словник синонімів Караванського
  3. досхочу — присл. 1》 До повного задоволення. 2》 Скільки завгодно; вдосталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досхочу — див. багато; усмак Словник синонімів Вусика
  5. досхочу — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал. Словник синонімів української мови
  6. досхочу — Досхо́чу́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. досхочу — ДОСХОЧУ́, присл. 1. До повного задоволення. [Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася (Кроп., V, 1959, 170); Діти поскидали.. свій хутряний одяг і ласували досхочу і черешнями, і абрикосами (Ів., Вел. очі, 1956, 14). Словник української мови в 11 томах