задвірки

ЗАДВІРКИ – ЗАДВІРОК

Задвірки, -ів, мн. Місце за дворами, позад будинків, хат; переносно – закуток: на задвірках. Козак задвірками звернув, Де кінь його припнутий був (М.Бажан); Задвірками попрямувала [Надія] за шахту (С.Чорнобривець).

Задвірок, -рка. Частина двору позад будинку, хати; задня частина будівлі; переносно – віддалена від центру місцевість. Жовта стіна [хати] дивилась на задвірок двома чорними дірами (М.Коцюбинський); [Карпова хата] стояла до Лаврінових дверей задвірком (І.Нечуй-Левицький); Кому знати, може, колись, ще при вашім житті, цей тихенький зелений задвірок теж стане гучним містом (В.Земляк).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задвірки — задві́рки множинний іменник місце за дворами Орфографічний словник української мови
  2. задвірки — блука́ти (блуди́ти, іти́ і т. ін.) манівця́ми. Робити щось без чітких орієнтирів, навмання. — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися (співаючи) на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Фразеологічний словник української мови
  3. задвірки — -ів, мн. 1》 Місце за дворами, позаду будинків, хат. 2》 перен. Глуха вулиця, закуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задвірки — ЗАДВІ́РКИ, ів, мн. 1. Місце за дворами, позад будинків, хат. Добриня взяв Малушу за руку й швидко повів їі округ княжого терема, на задвірки (Скл., Святослав, 1959, 76); Задвірками попрямувала [Надія] за шахту (Чорн., Красиві люди, 1961, 48); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. задвірки — див. глухомань; оселя Словник синонімів Вусика