1. Літературне слововживання

знаменитий

ЗНАМЕНИТИЙ – ЗНАМЕННИЙ

Знаменитий. Славетний, популярний; надзвичайний. Я ж не така знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Леся Українка); Сам Яків, знаменитий на всю околицю швець, жив раніше далеко від партизанського табору в селі (Ю.Збанацькмй); – Хорошу, знамениту новину ти принесла, дочко (А.Хижняк). Пох.: знаменитість, знаменито.

Знаменний. Надзвичайний, дуже важливий з певного погляду; видатний: знаменний день, знаменні події, знаменні слова, знаменна доба, знаменне свято. Пох.: знаменність, знаменно.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаменитий — знамени́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знаменитий — Знамени́тий. Якнайкращий, чудовий. Парівці “Гамбурґ-Америка " лінії відзначають ся тим, що суть заосмотрені в знаменитий харч, чисті каюти і пасажири їдуть ними скоро і безпечно (Б., 1907, рекл.); Низше підписані подають отсим Вп. П. Українська літературна мова на Буковині
  3. знаменитий — Знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомитий; (концерт) чудовий, надзвичайний, БЛИСКУЧИЙ, неповторний. Словник синонімів Караванського
  4. знаменитий — див. видатний Словник синонімів Вусика
  5. знаменитий — [знамеинитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  6. знаменитий — -а, -е. 1》 Який має широку славу, популярність; славнозвісний. || чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий. 2》 розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. знаменитий — Славетний, славний, уславлений, визначний, великий Словник чужослів Павло Штепа
  8. знаменитий — знамени́тий дуже добрий; найкращий, неперевершений (м, ср, ст) ◊ знамени́та господи́ня → господиня Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. знаменитий — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  10. знаменитий — ЗНАМЕНИ́ТИЙ, а, е. 1. Який має широку славу, популярність; славнозвісний. Вона в цім закутку уважалася знаменитою лікаркою (Фр., VI, 1951, 166); Я ж не так знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. знаменитий — Знамени́тий, -а, -е = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169. Словник української мови Грінченка