знаменитий
ЗНАМЕНИ́ТИЙ, а, е.
1. Який має широку славу, популярність; славнозвісний.
Вона в цім закутку уважалася знаменитою лікаркою (Фр., VI, 1951, 166);
Я ж не так знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Л. Укр., V, 1956, 99);
Вітчизну любив [Віталій Сизов], як і всі волгарі, — ..Бузкові світанки у сяйві зорі, І гори свої — Жигулі знамениті! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 228);
В памфлеті «Що таке унія» Я. Галан відзначав велику роль Івана Вишенського — автора знаменитих антипапських послань у боротьбі проти католицької церкви (Іст. укр. літ., II, 1956, 607);
// чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий.
Серед молодих дияконів Софії відзначається своїми талантами Лев, сам з Азії, простого роду, але красномовством знаменитий… (Скл., Святослав, 1959, 511);
Лежить воно [село Котельва] на березі річки Ворскли, нічим, крім убогості, раніше не було знамените (Цюпа, Україна.., 1960, 171).
2. розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудовий.
— А винце, Степане Тимофійовичу, у вас знамените (Собко, Скеля.., 1961, 53);
— Хорошу, знамениту новину ти принесла, дочко,— збуджено вигукнув бородатий чоловік (Хижняк, Тамара, 1959, 111).
Значення в інших словниках
- знаменитий — знамени́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- знаменитий — ЗНАМЕНИТИЙ – ЗНАМЕННИЙ Знаменитий. Славетний, популярний; надзвичайний. Я ж не така знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Леся Українка); Сам Яків, знаменитий на всю околицю швець, жив раніше далеко від партизанського табору в селі (Ю. Літературне слововживання
- знаменитий — Знамени́тий. Якнайкращий, чудовий. Парівці “Гамбурґ-Америка " лінії відзначають ся тим, що суть заосмотрені в знаменитий харч, чисті каюти і пасажири їдуть ними скоро і безпечно (Б., 1907, рекл.); Низше підписані подають отсим Вп. П. Українська літературна мова на Буковині
- знаменитий — Знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомитий; (концерт) чудовий, надзвичайний, БЛИСКУЧИЙ, неповторний. Словник синонімів Караванського
- знаменитий — див. видатний Словник синонімів Вусика
- знаменитий — [знамеинитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- знаменитий — -а, -е. 1》 Який має широку славу, популярність; славнозвісний. || чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий. 2》 розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знаменитий — Славетний, славний, уславлений, визначний, великий Словник чужослів Павло Штепа
- знаменитий — знамени́тий дуже добрий; найкращий, неперевершений (м, ср, ст) ◊ знамени́та господи́ня → господиня Лексикон львівський: поважно і на жарт
- знаменитий — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
- знаменитий — Знамени́тий, -а, -е = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169. Словник української мови Грінченка