1. Літературне слововживання

зранку

ЗРАНКУ – З РАНКУ

Зранку, присл. У ранковий час, уранці; з ранкового часу, з самого ранку. День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий (І.Нечуй-Левицький); Виїздили ми зранку на машині (Ю.Яновський); Гетьман любив зранку погуляти по великому парку в добру годину (М.Лазорський).

З ранку, ім. з прийм. З ранку до півдня стоїть військо й не ворухнеться (І.Нечуй-Левицький); Один з своєю журбою ходив він на домовину своєї дружини і сидів там з ранку до ночі (А.Кащенко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зранку — пр., вранці, ранком, зрана, зрання, з самого ранку. Словник синонімів Караванського
  2. зранку — див. рано Словник синонімів Вусика
  3. зранку — присл. 1》 У ранковий час; вранці. 2》 З ранкового часу, від самого ранку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зранку — зра́нку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. зранку — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Словник синонімів української мови
  6. зранку — Зра́нку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зранку — ЗРА́НКУ, присл. 1. У ранковий час; вранці. [Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих (Кроп., II, 1958, 160); Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір (М. Ол., Леся, 1960, 189). Словник української мови в 11 томах