зрештою
ЗРЕШТОЮ – З РЕШТОЮ
Зрештою, присл. Після всього; нарешті; у знач. спол. – проте; у знач. вст. сл. Зрештою Андрій не витерпів (С.Васильченко); Дарина з другої світлиці прислухається, як пересварюються брати, й сумно радіє, що зрештою поміж ними не буде щоденної ворожнечі (М.Стельмах); Кожен з нас, зрештою, вірив, що на міських ратушах і на бані Верховної Ради України доконче будуть колись майоріти наші національні прапори (Р.Іваничук).
З рештою, ім. з прийм. Врізався він з рештою своїх незамайківців у середину поляків (О.Довженко); З рештою членів бригади Герасим Петрович обходився так само просто, по-товариському (О.Гуреїв).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрештою — зре́штою прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- зрештою — пр., нарешті, врешті, після всього, кінець кінцем; ВСТ. а втім. Словник синонімів Караванського
- зрештою — див. нарешті Словник синонімів Вусика
- зрештою — присл. 1》 Після всього; нарешті. 2》 із спол. "а". Уживається у знач. протиставного спол., що відповідає словам втім, проте. 3》 у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрештою — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив. Словник синонімів української мови
- зрештою — Зре́штою (проте, а втім), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зрештою — ЗРЕ́ШТОЮ, присл. 1. Після всього; нарешті. Він би зрештою погодився з Іваном, коли б Іван умів хоч удавати, що вважає панотця господарем (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах