зсередини
ЗСЕРЕДИНИ – З СЕРЕДИНИ
Зсередини, присл. З внутрішньої частини чогось; у внутрішній частині, всередині чогось; у знач. прийм. Стали [жінки] разом та в два сліди й побілили і зсередини, і знадвору (І.Рябокляч); Зсередини стодоли вихопилось раптом полум’я (М.Коцюбинський); Солодкий плин думок ніби зогрів Явтушка зсередини (В.Земляк).
З середини, ім. з прийм. З місця, однаково віддаленого від кінців чогось; з часу, однаково віддаленого від початку і кінця чогось. З середини тої громадки лунала Журливая, чула музика (Леся Українка); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинський).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зсередини — [с:еиредиение] присл. Орфоепічний словник української мови
- зсередини — рідко ізсередини. 1》 присл. З внутрішньої частини чого-небудь; прот. ззовні, зокола. || З внутрішнього боку чого-небудь. || У межах, у внутрішній частині чого-небудь; усередині. 2》 у знач. прийм., в род. в. Указує на рух або напрям дії кого-, чого-небудь із внутрішньої частини чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зсередини — зсере́дини прислівник Кімната замкнута зсередини незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- зсередини — Зсере́дини, присл.; з сере́дини чого, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зсередини — ЗСЕРЕ́ДИНИ, рідко ІЗСЕРЕ́ДИНИ. 1. присл. З внутрішньої частини чого-небудь; протилежне ззовні, зокола. В Гальчинім шинку топилось у печі, здавалось, горіла хата зсередини… (Мирний, І, 1949, 256); — Стій! Стій!— почулося зсередини, з шахти (Гр. Словник української мови в 11 томах