коагулянт

КОАГУЛЯНТ – КОАГУЛЯТ

Коагулянт, -у. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію.

Коагулят, -у. Осад, що утворився в колоїдному розчині під час коагуляції.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коагулянт — коагуля́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коагулянт — -у, ч., спец. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коагулянт — КОАГУЛЯ́НТ, у, ч., спец. 1. Речовина, що спричиняє коагуляцію. Один з найпоширеніших процесів очищення промислових стічних вод – це оброблення коагулянтами (з наук.-попул. літ.). 2. Лікарська речовина, яка прискорює зсідання крові. Словник української мови у 20 томах
  4. коагулянт — КОАГУЛЯ́НТ, у, ч., спец. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію. Словник української мови в 11 томах