коагулянт
коагуля́нт
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коагулянт — КОАГУЛЯНТ – КОАГУЛЯТ Коагулянт, -у. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію. Коагулят, -у. Осад, що утворився в колоїдному розчині під час коагуляції. Літературне слововживання
- коагулянт — -у, ч., спец. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коагулянт — КОАГУЛЯ́НТ, у, ч., спец. 1. Речовина, що спричиняє коагуляцію. Один з найпоширеніших процесів очищення промислових стічних вод – це оброблення коагулянтами (з наук.-попул. літ.). 2. Лікарська речовина, яка прискорює зсідання крові. Словник української мови у 20 томах
- коагулянт — КОАГУЛЯ́НТ, у, ч., спец. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію. Словник української мови в 11 томах