1. Літературне слововживання

компіляція

КОМПІЛЯЦІЯ – КОМПІЛЮВАННЯ

Компіляція, -ї, ор. -єю. 1. Писання творів на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження. 2. Твір, написаний таким способом.

Компілювання. Те саме, що компіляція 1.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компіляція — компіля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. компіляція — див. КОМПОЗИЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. компіляція — -ї, ж. 1》 тільки одн. Писання твору, наукової праці на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження та опрацювання джерел; компілювання. 2》 Твір або наукова праця, написаний таким способом. 3》 Приватне або офіційне видання (зібрання) законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компіляція — Писанина, збиранина Словник чужослів Павло Штепа
  5. компіляція — КОМПІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Писання твору на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел; компілювання. Словник української мови у 20 томах
  6. компіляція — компіля́ція (лат. compilatio, букв. – крадіжка, грабіж, від compilo – грабую) неоригінальна, несамостійна літературна чи наукова праця, побудована на використанні чужих творів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. компіляція — Компіля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. компіляція — КОМПІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Писання твору на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел; компілювання. Займатися компіляцією. 2. Твір, написаний таким способом. У мене ж тим часом один план, .. Словник української мови в 11 томах