1. Літературне слововживання

конструктивний

КОНСТРУКТИВНИЙ – КОНСТРУКЦІЙНИЙ – КОНСТРУКТОРСЬКИЙ

Конструктивний. 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням: конструктивні властивості будівлі, конструктивна деталь. 2. Який може бути основою чогось: конструктивні пропозиції.

Конструкційний. Придатний для конструкції споруд, будівель або їхніх частин: конструкційні матеріали, конструкційна сталь.

Конструкторський. Який стосується конструктора, конструкторів; пов’язаний з конструюванням: конструкторське бюро.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструктивний — конструкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конструктивний — -а, -е. 1》 Стос. до конструкції (у 1 знач.). || Стос. до конструювання, пов'язаний з ним. Конструктивна геометрія — розділ геометрії, в якому вивчаються теорія й методи побудови фігур різними інструментами. Конструктивна теорія функцій мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конструктивний — КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до конструкції (у 1, 3 знач.). Машинально всі нахилилися до апарата, роздивляючись його портативні, конструктивні форми (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. конструктивний — конструкти́вний 1. Той, що стосується конструкції, побудови чогось. 2. Творчий, той, що створює умови для наступної роботи, може бути основою для якихось рішень (напр., конструктивна пропозиція). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. конструктивний — Конструкти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конструктивний — КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до конструкції (у 1 знач.). Радянська космічна ракета являє собою багатоступінчасту ракету, яка має високі конструктивні якості (Наука.., 2, 1959, 7); // Стос. до конструювання, пов’язаний з ним. Словник української мови в 11 томах