конструктивний
КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Стос. до конструкції (у 1, 3 знач.).
Машинально всі нахилилися до апарата, роздивляючись його портативні, конструктивні форми (Ю. Смолич);
Напівземлянки зберегли архаїчні конструктивні елементи – сохи, на яких тримався сволок (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що конструктиві́стський.
На розі, на колишньому пустирі, кінчили тепер новий будинок, в конструктивному стилі (В. Домонтович);
Іван Іванович не визнає конструктивного театру і визнає тільки батально-героїчні та мажорно-реалістичні фільми (М. Хвильовий);
Забудова вулиці Балкової у Львові складається з одноповерхових конструктивних будинків 1930-х рр. (з наук.-попул. літ.).
3. Який створює умови для успішної роботи, є основою для наступних рішень і т. ін.; творчий; протилежне деструктивний.
Завжди хочеться сподіватися цього конструктивного становлення, прогресу... (Є. Гуцало);
В цій історії мене цікавлять лише основні конструктивні моменти (В. Дрозд);
По праву руку згори,.. розіп'яли свої шатра .. люди, налаштовані загалом на все оптимістичне, конструктивне і життєствердне (Любко Дереш).
Значення в інших словниках
- конструктивний — конструкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- конструктивний — КОНСТРУКТИВНИЙ – КОНСТРУКЦІЙНИЙ – КОНСТРУКТОРСЬКИЙ Конструктивний. 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням: конструктивні властивості будівлі, конструктивна деталь. 2. Який може бути основою чогось: конструктивні пропозиції. Конструкційний. Літературне слововживання
- конструктивний — -а, -е. 1》 Стос. до конструкції (у 1 знач.). || Стос. до конструювання, пов'язаний з ним. Конструктивна геометрія — розділ геометрії, в якому вивчаються теорія й методи побудови фігур різними інструментами. Конструктивна теорія функцій мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конструктивний — конструкти́вний 1. Той, що стосується конструкції, побудови чогось. 2. Творчий, той, що створює умови для наступної роботи, може бути основою для якихось рішень (напр., конструктивна пропозиція). Словник іншомовних слів Мельничука
- конструктивний — Конструкти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конструктивний — КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до конструкції (у 1 знач.). Радянська космічна ракета являє собою багатоступінчасту ракету, яка має високі конструктивні якості (Наука.., 2, 1959, 7); // Стос. до конструювання, пов’язаний з ним. Словник української мови в 11 томах