конструктивний
конструкти́вний
-а, -е.
1》 Стос. до конструкції (у 1 знач.).
|| Стос. до конструювання, пов'язаний з ним.
Конструктивна геометрія — розділ геометрії, в якому вивчаються теорія й методи побудови фігур різними інструментами.
Конструктивна теорія функцій мат. — розділ теорії функцій, який вивчає їх властивості на основі наближених уявлень.
2》 Який може бути основою чого-небудь. Конструктивна думка. Конструктивна пропозиція.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конструктивний — конструкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- конструктивний — КОНСТРУКТИВНИЙ – КОНСТРУКЦІЙНИЙ – КОНСТРУКТОРСЬКИЙ Конструктивний. 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням: конструктивні властивості будівлі, конструктивна деталь. 2. Який може бути основою чогось: конструктивні пропозиції. Конструкційний. Літературне слововживання
- конструктивний — КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до конструкції (у 1, 3 знач.). Машинально всі нахилилися до апарата, роздивляючись його портативні, конструктивні форми (Ю. Словник української мови у 20 томах
- конструктивний — конструкти́вний 1. Той, що стосується конструкції, побудови чогось. 2. Творчий, той, що створює умови для наступної роботи, може бути основою для якихось рішень (напр., конструктивна пропозиція). Словник іншомовних слів Мельничука
- конструктивний — Конструкти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конструктивний — КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до конструкції (у 1 знач.). Радянська космічна ракета являє собою багатоступінчасту ракету, яка має високі конструктивні якості (Наука.., 2, 1959, 7); // Стос. до конструювання, пов’язаний з ним. Словник української мови в 11 томах