концентрація

КОНЦЕНТРАЦІЯ – КОНЦЕНТРУВАННЯ

Концентрація, -ї, ор. -єю. 1. Зосередження, збирання, згромадження когось, чогось: концентрація військ, концентрація виробництва, концентрація уваги. 2. Кількість розчиненої речовини в чомусь: розчин високої концентрації.

Концентрування. 1. Те саме, що концентрація 1. 2. Насичення, згущення розчину; збагачення корисних копалин: концентрування розчину, концентрування руди.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концентрація — Концентрация — concentration — *Konzentration, Konzentrierung – 1) Зосередження, скупчення, насичення, об'єднання. 2) Величина, яка характеризує кількість даного компонента у багатокомпонентній системі, середовищі... Гірничий енциклопедичний словник
  2. концентрація — КОНЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. концентрува́ти й дія та стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.). Необхідною умовою різкого піднесення сільського господарства є концентрація й поглиблена спеціалізація виробництва (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. концентрація — I в економічній науці процес збільшення економічної потужності суб'єктів господарювання; відома у формі: к. капіталу, к. виробництва, к. сили світу праці; 3 згадані форми к. призвели до перетворення вільноринкового капіталізму XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  4. концентрація — концентра́ція (від кон... і лат. centrum – середина) 1. Зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центра, згущення. 2. хім. Відносний вміст даної складової частини (компоненту) у розчині або суміші. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. концентрація — Згуст, засереди Словник чужослів Павло Штепа
  6. концентрація — концентра́ція 1 іменник жіночого роду зосередження концентра́ція 2 іменник жіночого роду ступінь насиченості розчину Орфографічний словник української мови
  7. концентрація — КОНЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. концентрува́ти й дія та стан за знач. концентрува́тися; зосередження (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  8. концентрація — -ї, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. концентрувати й дія і стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.). Вибухонебезпечна концентрація — вміст у повітрі вибухонебезпечних речовин у кількості, яка перевищує нижню концентраційну межу вибуховості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. концентрація — [концеинтрац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  10. концентрація — Концентра́ція, -ції; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. концентрація — рос. концентрация (латин. concentratio — зосередження навколо центру) — зосередження виробництва, капіталу в одному місці або в одних руках, переважання на ринку однієї або кількох фірм. Eкономічна енциклопедія