концентрація
I
в економічній науці процес збільшення економічної потужності суб'єктів господарювання; відома у формі: к. капіталу, к. виробництва, к. сили світу праці; 3 згадані форми к. призвели до перетворення вільноринкового капіталізму XIX ст. у сучасний державно-монополістичний капіталізм.
II
вміст складника в одиниці об'єму або маси розчину (суміші), іноді розчинника; виражається у процентах або в частинах (маси, об'єму, молях); при хіміч. аналізі найчастіше користуються молевою к. — відношенням кількості молей складника до об'єму розчину (моль/дм3 або моль/л); дуже малі концентрації виражають у частинах складника на млн. (мікромоль) або млрд. (наномоль) частин розчину.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- концентрація — концентра́ція 1 іменник жіночого роду зосередження концентра́ція 2 іменник жіночого роду ступінь насиченості розчину Орфографічний словник української мови
- концентрація — КОНЦЕНТРАЦІЯ – КОНЦЕНТРУВАННЯ Концентрація, -ї, ор. -єю. 1. Зосередження, збирання, згромадження когось, чогось: концентрація військ, концентрація виробництва, концентрація уваги. 2. Кількість розчиненої речовини в чомусь: розчин високої концентрації. Літературне слововживання
- концентрація — [концеинтрац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- концентрація — Концентрация — concentration — *Konzentration, Konzentrierung – 1) Зосередження, скупчення, насичення, об'єднання. 2) Величина, яка характеризує кількість даного компонента у багатокомпонентній системі, середовищі... Гірничий енциклопедичний словник
- концентрація — -ї, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. концентрувати й дія і стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.). Вибухонебезпечна концентрація — вміст у повітрі вибухонебезпечних речовин у кількості, яка перевищує нижню концентраційну межу вибуховості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- концентрація — Згуст, засереди Словник чужослів Павло Штепа
- концентрація — КОНЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. концентрува́ти й дія та стан за знач. концентрува́тися; зосередження (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- концентрація — концентра́ція (від кон... і лат. centrum – середина) 1. Зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центра, згущення. 2. хім. Відносний вміст даної складової частини (компоненту) у розчині або суміші. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
- концентрація — Концентра́ція, -ції; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- концентрація — КОНЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. концентрува́ти й дія та стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.). Необхідною умовою різкого піднесення сільського господарства є концентрація й поглиблена спеціалізація виробництва (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- концентрація — рос. концентрация (латин. concentratio — зосередження навколо центру) — зосередження виробництва, капіталу в одному місці або в одних руках, переважання на ринку однієї або кількох фірм. Eкономічна енциклопедія