корозія

КОРОЗІЯ – КОРАЗІЯ – ЕРОЗІЯ

Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза, хімічна корозія, атмосферна корозія, морська корозія, корозія ґрунту.

Коразія. Процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносять вода, лід, вітер тощо.

Ерозія. Руйнування грунту чи гірських порід водою, льодом або вітрами; руйнування металу під дією механічних чинників або електричних розрядів; порушення цілості тканини шкіри або слизових оболонок під впливом різноманітних чинників: вітрова ерозія. Є на світі дивоглядні ріки – Водної ерозії сліди. А вони позначені навіки Кольором весняної води (П.Сиченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корозія — коро́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корозія — Коррозия — corrosion — *Коrrosion — 1) Самочинне руйнування металів внаслідок їх хімічної або електрохімічної взаємодії із зовнішнім (корозійним) середовищем. Розрізняють хімічну, електрохімічну, атмосферну, ґрунтову, морську та інші види... Гірничий енциклопедичний словник
  3. корозія — -ї, ж. 1》 мед. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2》 хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. 3》 геол. Руйнування гірських порід під впливом повітря та води. || перен. Корозія моралі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. спец. Руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних чинників. Неприпустимим є тривале зберігання порожньої скляної тари на складах... Словник української мови у 20 томах
  5. корозія — коро́зія (лат. corrosio, від corrodo – гризу, роз’їдаю) 1. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2. Руйнування металів від дії зовнішнього середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корозія — Руйнування матеріалу, спричинене дією зовнішніх факторів, що починається на його поверхні, поступово проникаючи всередину; особливо піддаються к. метали та сплави (напр., іржавіння залізних виробів у вологому повітрі). Універсальний словник-енциклопедія
  7. корозія — ІРЖА́ВІННЯ (РЖАВІ́ННЯ) (поява іржі на якій-небудь поверхні), КОРО́ЗІЯ. Металеві деталі, відполіровані електричним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (з газети); Щоб зберегти метали від корозії... Словник синонімів української мови
  8. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. Хімічна корозія виникає в результаті дії на поверхню металів і сплавів атмосфери повітря, сірчастого й вуглекислого газів, .. Словник української мови в 11 томах