корозія
КОРО́ЗІЯ, ї, ж.
1. спец. Руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних чинників.
Неприпустимим є тривале зберігання порожньої скляної тари на складах, оскільки навіть досить висока хімічна стійкість скла не в змозі захистити його поверхню від корозії (з наук. літ.);
Мікробіологічна корозія цементних бетонів трапляється в житлових і промислових будинках, транспортних і гідротехнічних спорудах (з навч. літ.);
// Руйнування поверхні металів унаслідок хімічної взаємодії із зовнішнім середовищем; іржавіння.
Бор додають до сталі для підвищення її міцності й жароміцності, насичують ним поверхні сталевих виробів для захисту від корозії (з наук. літ.);
Людство щороку втрачає від корозії близько 30 мільйонів тонн різних металів (В. Владко);
Принципу роботи машин зрозуміти не можна, бо корозія повністю роз'їла майже всі деталі (О. Бердник).
2. перен. Руйнування, занепад чого-небудь, утрата позитивних рис.
Великі українці .. боролись проти рабства, внутрішньої корозії національного характеру, а, отже, за вільний народ (І. Жиленко);
Олесь Терентійович Гончар – один із тих непокірних, які в умовах тоталітарної системи вистояли, зберегли людську гідність, не побоялися заявити про корозію й лицемірство радянського суспільства (з наук. літ.).
3. геол. Руйнування гірських порід під впливом повітря та води.
Корозія спричиняє утворення порожнин у земній корі, тріщин, лійок, жолобів тощо на поверхні землі (з наук. літ.).
4. вет., мед. Руйнування живої тканини внаслідок виразкових процесів або під дією їдких речовин.
Під дією кислот відбувається руйнування, корозія тканин (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- корозія — коро́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- корозія — КОРОЗІЯ – КОРАЗІЯ – ЕРОЗІЯ Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза... Літературне слововживання
- корозія — Коррозия — corrosion — *Коrrosion — 1) Самочинне руйнування металів внаслідок їх хімічної або електрохімічної взаємодії із зовнішнім (корозійним) середовищем. Розрізняють хімічну, електрохімічну, атмосферну, ґрунтову, морську та інші види... Гірничий енциклопедичний словник
- корозія — -ї, ж. 1》 мед. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2》 хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. 3》 геол. Руйнування гірських порід під впливом повітря та води. || перен. Корозія моралі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корозія — коро́зія (лат. corrosio, від corrodo – гризу, роз’їдаю) 1. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2. Руйнування металів від дії зовнішнього середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
- корозія — Руйнування матеріалу, спричинене дією зовнішніх факторів, що починається на його поверхні, поступово проникаючи всередину; особливо піддаються к. метали та сплави (напр., іржавіння залізних виробів у вологому повітрі). Універсальний словник-енциклопедія
- корозія — ІРЖА́ВІННЯ (РЖАВІ́ННЯ) (поява іржі на якій-небудь поверхні), КОРО́ЗІЯ. Металеві деталі, відполіровані електричним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (з газети); Щоб зберегти метали від корозії... Словник синонімів української мови
- корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. Хімічна корозія виникає в результаті дії на поверхню металів і сплавів атмосфери повітря, сірчастого й вуглекислого газів, .. Словник української мови в 11 томах